Антоній Баришевський
Юстас Дваріонас
Йоко Кікуті
Марія Меєрович
Міхал Шимановський
«У Баришевського є щось особливе, особливий талант. Як на мене, він мав би бути нагороджений першою премією».
Марта Аргеріх (зі статті Філіппо Мікеланджелі про Міжнародний конкурс піаністів ім. Ферруччо Бузоні)
Антоній Баришевський народився у Києві. Навчався у Дитячій музичній школі №14 ім. Дмитра Кабалевського, де його першими вчительками були Аліна Соркіна та Рита Донська.
Продовжив навчання у Київській спеціалізованій музичній школі ім. Миколи Лисенка. Після її завершення у 2007 році вступив до Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, де навчався і проходив асистентуру-стажування у класі професора Валерія Козлова. У 2013-2015 роках навчався у Паризькій музичній школі ім. Альфреда Корто у класі професора Маріана Рибіцкі.
Брав участь у майстеркласах Альфреда Бренделя, Даніеля Поллака, Річарда Гуда та Лілі Дорфман.
Лауреат понад 30 міжнародних конкурсів, серед яких: конкурс піаністів ім. Олександра Скрябіна (І премія, 2020, м. Гроссето, Італія); конкурс майстрів фортепіано ім. Артура Рубінштейна (І премія, 2014, м. Тель-Авів, Ізраїль); конкурс піаністів ім. Ферруччо Бузоні (II премія, 2011, м. Больцано, Італія); конкурс піаністів Prize «Jaén» (I премія, 2009, м. Хаен, Іспанія); конкурс піаністів ISAM (І премія, 2006, Німеччина); Міжнародний конкурс піаністів пам’яті Володимира Горовиця (II премія, 2005, м. Київ, Україна).
Брав участь у міжнародних фестивалях: Рурзький фортепіанний фестиваль (2012, 2014, Німеччина), Проєкт Марти Аргеріх (2014, м. Лугано, Швейцарія), фестиваль ім. Ферруччо Бузоні (2012, м. Больцано, Італія), Проєкт MusicaInsieme Fondazione (м. Болонья, 2017; м. Варіньяна, 2018 – Італія), музичний літній фестиваль MDR Musicsommer Festival (2015, м. Айзенах, Німеччина) тощо.
Постійно виступає із сольними концертами та у супроводі симфонічних оркестрів в Україні та за кордоном. Грав із провідними європейськими колективами, зокрема: оркестром Мюнхенського радіо, оркестром Ізраїльської філармонії, оркестром Гейдельберзької філармонії, Гранадським міським оркестром. Виступав із оркестрами під керівництвом диригентів Ашера Фіша, Фредеріка Шазлена, Говарда Ґріффітса, Дугласа Бостока, Герда Альбрехта, Романа Кофмана, Маркуса Боша, Валентина Урюпіна, Оксани Линів, Кирила Карабиця та багатьох інших.
Гастролював майже в усіх країнах Європи, а також в Ізраїлі, Марокко, Південній Кореї, США та Японії.
Антоній здійснив записи на радіо й телебаченні України, Данії, Іспанії, Італії, Сербії.
Наразі він запрошений професор Музичної академії «Давідсбюндлер» у м. Гаага (Нідерланди).
Професійна майстерність та яскрава індивідуальність піаніста вперше отримали міжнародне визнання на Міжнародному конкурсі піаністів «Virtuosi per Musica di Pianoforte» у Чехословаччині, де у віці 11 років він із тріумфом представляв свою країну й повернувся додому зірковим лауреатом. Згодом із відзнакою закінчив Московську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського, де навчався у Льва Власенка та Михайла Плетньова.
Ще під час навчання став переможцем та призером багатьох міжнародних конкурсів, серед яких – Міжнародний конкурс піаністів ім. Віотті (Італія), Міжнародний конкурс піаністів у місті Порту (Португалія), Міжнародний конкурс піаністів ім. М. Чюрльоніса (Литва). Піаніст веде активну концертну діяльність – виступає з сольними концертами, виконує камерну музику, грає у супроводі оркестрів Болгарії, Канади, Німеччини, Росії, США, Швеції, Норвегії, Греції, Австрії, Перу, Великої Британії, Японії тощо.
Плідно поєднує виконавську діяльність із педагогічною роботою; є асоційованим професором Музичної академії Університету ім. Вітаутаса Магнуса, запрошується до роботи у Школі ім. Персела у Лондоні та викладає у Вищій школі мистецтв ім. М. Чюрльоніса у Вільнюсі. Постійно проводить майстеркласи у Німеччині, Польщі, Норвегії, Франції, Росії, Японії, Перу, Великій Британії, Литві, Італії та інших країнах. Багато з його студентів стали володарями головних призів престижних міжнародних фортепіанних конкурсів.
Член журі багатьох міжнародних конкурсів піаністів, серед яких: конкурс ім. Джини Бахауер (США), Орхуський конкурс у Данії, юнацький конкурс ім. Ф. Ліста (Німеччина), телевізійний конкурс «Лускунчик» (Росія), ім. М. Рубінштейна (Франція), конкурс «Концертіно Прага» (Чехія), конкурс Володимира Крайнєва (Україна), конкурс «Санта Чечілія» у м. Порту (Португалія), конкурс ім. Р. Шумана (Німеччина) та багато інших.
З 2008 року Юстаc Дваріонас є віцепрезидентом EMCY – Європейської спілки молодіжних музичних конкурсів.
Народилася в Японії. У 1996 році переїхала до Італії, де закінчила Міжнародну академію фортепіано «Incontri col Maestro» м. Імола (класи Франко Скала та Стефано Фьюцці).
У 2002 році здобула першу премію на Міжнародному конкурсі ім. Моцарта у Зальцбурзі. З того часу виступала з багатьма оркестрами Азії та Європи.
Співпрацювала з відомими диригентами, зокрема Лоуренсом Фостером, Айвором Болтоном, Ютакою Садо, Гердом Альбрехтом, Деннісом Расселом Девісом, Лейфом Сегерстамом, Гайнцом Карлом Грубером, Педро Альфтером, Крістіаном Армінгом, Деном Еттінгером та іншими. Як камерна виконавиця Йоко постійно виступає з валторністом Радеком Бабораком, фаготистом Даніеле Даміано, скрипалем Райнером Гонеком, контрабасистом Едіксоном Руїзом.
Грала з такими оркестрами, як: філармонічний оркестр радіо Ганновера, оркестр «Gulbenkian», симфонічний оркестр NHK, оркестр Mozarteum у Зальцбурзі, камерний оркестр ім. Ференца Ліста, Національний симфонічний оркестр Аргентини, симфонічний оркестр Бретані, камерний оркестр Мантови, симфонічні оркестри Шанхаю, Гонконгу, Шеньчженя та усі японські оркестри тощо.
Брала участь у ряді міжнародних музичних фестивалів: Зальцбурзькому фестивалі, Шлезвіґ-Гольштайнському музичному фестивалі, Празькій весні та Флорентійському музичному травні, тощо.
Захоплюючись іншими видами мистецтва, вона співпрацювала з артистами класичного балету, серед яких Світлана Захарова, Діана Вишнева, Марсело Гомеш, Алессандра Феррі, Міяко Йошіда та інші.
Її дебютний компакт-диск із творами Моцарта був відзначений премії на 18-й церемонії нагородження Премії Music Pen Club як «Найкращий запис японського виконавця»; з того часу піаністка випустила ще десять компакт-дисків.
Йоко Кікуті проживає у Відні, Сієні та Токіо.
Бельгійська піаністка Марія Меєрович народилася у Санкт-Петербурзі. Музика була важливою частиною життя її родини. У 6 років вона почала навчатися грі на фортепіано, у вісім – вперше виступила у Санкт-Петербурзькій філармонії.
Навчалася на молодшому відділенні Санкт-Петербурзької державної консерваторії ім. Миколи Римського-Корсакова у професорів М. Фрейндлінга та М. Лебедя, потім – у класі фортепіано професора Анатолія Угорського.
У 1990 році, отримавши стипендію від фонду Ю. Менухіна, переїхала до Бельгії. З відзнакою закінчила Королівську консерваторію в Антверпені, де почала викладати у класах фортепіано та камерної музики.
Здобула перші нагороди декількох міжнародних конкурсів, серед яких Міжнародний музичний конкурс імені Дж. Віотті (Італія) та Міжнародний конкурс камерної музики імені Ч. Хеннена (Нідерланди).
З того часу виступає з сольними та камерними концертами у США, Японії, Тайвані, Бразилії, Південно-Африканській Республіці, Південній Кореї, Ізраїлі та у Європі. Її концерти відбувалися у залі Консертґебау (Амстердам), на Бад-Кіссінгенському музичному фестивалі, Шлезвіґ-Гольштайнському музичному фестивалі, Транссибірському фестивалі мистецтв у Новосибірську, Паризькому музичному фестивалі, а також у залах Opera City Hall у Токіо, Laeiszhalle у Гамбурзі, на Ньюпортському музичному фестивалі, Міжнародному музичному фестивалі ім. Станіслава Дворжака у Празі тощо.
Виступала з численними оркестрами по всьому світу, серед яких: Лондонський філармонічний, Штутгартський камерний, Національний симфонічний оркестр Тайваню, фестивальний оркестр Шлезвіґ-Гольштайну, Англійський камерний оркестр, філармонічний оркестр радіо Німеччини та багато інших.
Марія – авторка дослідження про лікування важкого тендиніту у професійних піаністів. Розроблені нею вправи, засновані на власному досвіді, мають ефект повного одужання. Результат цих досліджень суттєво позначилися на її повсякденній викладацькій роботі.
Значний резонанс серед професійних музикантів отримали нині лекції Марії на тему страху сцени, основані на власному дослідженні піаністки.
Польський піаніст і диригент Міхал Шимановський народився 1988 року у родині музикантів. У сім років почав вчитися грі на фортепіано у Державній музичній школі ім. Артура Рубінштейна у Бидгощі, де протягом 12 років вдосконалював свої навички у класі професорки Людмили Касьяненко. З відзнакою закінчив Музичну академію у Бидгощі у класах фортепіано професорки Катажини Попової-Зидронь та симфонічно-оперного диригування професора Зигмунта Рихерта. Підвищував свою майстерність під керівництвом професора Ельдара Небольсіна у Вищій школі музики ім. Ганса Айслера у Берліні. Наразі викладає фортепіано у своїй альма-матер, займає посаду доцента.
Здобув найвищі нагороди багатьох національних та міжнародних конкурсів піаністів, зокрема: конкурсу польської музики ім. Станіслава Монюшка у Жешуві (2021, Польща), конкурсу піаністів ім. Фридерика Шопена у Дармштадті (2017, Німеччина), конкурсу піаністів MozARTè в Аахені (2016, Німеччина), конкурсу ім. Фридерика Шопена в Тегу (2015, Корея), музичного конкурсу ім. Юліуша Зарембського у Варшаві (2012, Польща), конкурсу Yamaha у м. Катовіце (2011, Польща), конкурсу ім. Ігнація Яна Падеревського у Бидгощі (2010, Польща), конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця у Києві (2007, Україна). У 2015 році представляв Польщу на 17-му Міжнародному конкурсі піаністів ім. Фридерика Шопена у Варшаві.
Виступав у США, Японії, Бразилії, Аргентині та Венесуелі; грав у Палаці Націй у Женеві, Залі Павла VI у Ватикані (концерт на честь Папи Бенедикта XVI), у варшавському палаці Бельведер на честь президента Польщі та неодноразово виступав на фестивалі «Шопен і його Європа» у Варшаві, де він блискуче виконав фортепіанні концерти Падеревського, Венявського та Стойовського.
У здобутку виконавця два сольні альбоми для CD Accord (Naxos) із творами Шопена, Падеревського, Шимановського та Венявського, які отримали схвальні відгуки музичних критиків. Зокрема, один із рецензентів написав про Міхала Шимановського: «Незвичайний талант і перспективний піаніст».
